+380 44 280 87 71
м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 (корпус №26)
КПІ ім. Ігоря Сікорського ІПСА
Кафедра СП — одна з найпрестижніших кафедр КПІ ім. Ігоря Сікорського, яка першою в Україні розпочала підготовку фахівців з комп'ютерних систем проектування у 1972 році.
Кафедра СП здійснює підготовку фахівців для науково-дослідної, проектної і організаційно-управлінської діяльності у галузі застосування сучасних інформаційних технологій у проектуванні найрізноманітніших об'єктів штучного середовища людини і інформатизації функціонування організацій та установ.
Ми всі живемо у глобальному інформаційному просторі. Сьогодні кількома кліками на клавіатурі комп’ютера чи мобільного пристрою незалежно від часу та місця перебування можна замовити покупки і сплатити рахунки, здійснити аудіо і відео спілкування, отримати будь яку інформацію та комп’ютерні розваги. Це стало вже звичним. Всесвітнє павутиння, швидко розвиваючись, пропонує все нові і нові послуги (сервіси), надає у спільне використання тисячам індивідуальних і професійних користувачів таке програмне забезпечення і апаратні мережеві ресурси (хмарні сервіси), які для кожного з них окремо є економічно невиправданими чи взагалі недоступними. Набуває все більшої популярності Інтернет речей (ІоТ), коли комп’ютеризовані пристрої спілкуються один з одним без втручання людини, керуючи побутовою технікою, безпілотними апаратами, поливом рослин в теплицях та ін. На вимогу таких систем створюються принципово нові технології, методи оброблення даних і програмування, що постійно розвиваються.
Для того, щоб створювати, обслуговувати, застосовувати в роботі підприємств і організацій такі сервіси потрібні спеціалісти, що володіють знаннями та уміннями, які надають саме «Комп’ютерні науки».
В області комп'ютерних наук зазвичай виділяють наступні основні розділи:
алгоритми і структури даних,
мови програмування,
архітектура комп'ютерів,
операційні системи і комп'ютерні мережі,
розробка програмного забезпечення,
бази даних і інформаційно-пошукові системи,
штучний інтелект,
комп'ютерна графіка,
інтерфейс людини і інформаційної системи та ін.
Метою навчання комп'ютерним наукам є підготовка фахівців, що володіють комплексними знаннями в області програмного та апаратного забезпечення і чітко розуміють їхню взаємодію. Стати фахівцем з сучасних інформаційних технологій (ІТ) можливо тільки за умови комплексного вивчення всіх складових частин комп'ютерних наук.
Методи підготовки кафедри СП спрямовані на формування у фахівця системного мислення, широкого кругозору у сфері новітніх інформаційних технологій і методів програмування, навичок і умінь, спрямованих на створення власних, експлуатацію відомих і самостійне опанування новими програмно-апаратними комп'ютерними системами. Такого фахівця можна назвати системний архітектор (інтегратор).
Чи потрібна вища освіта для роботи в ІТ?
Впевнені – будемо переконувати, що обов'язково потрібна? А от, і , ні!
Цікаво?
Кому з нас не доводилося читати на Інтернет форумах або самому брати участь в гарячих суперечках на цю тему? При цьому досить авторитетні представники кожної зі сторін дуже переконливо і часто занадто емоційно наводять аргументи на користь своєї точки зору.
А корінь питання швидше криється в звичайному консерватизмі нашого мислення. На відміну від інших галузей, таких як машинобудування або будівництво, ІТ розвивалися просто вибуховими темпами. На очах одного покоління зі сфери діяльності вчених ентузіастів ІТ перетворилися в потужну індустрію. І як в будь-якій індустрії в ІТ потрібні свої вчені, інженери, техніки, технологи, робітники.
Інженерів і наукові кадри готують, як відомо, ВНЗ, кадри середньої ланки - середні спеціальні заклади, для виконання робочих операцій - досить закінчити відповідні комп'ютерні курси.
Плутанину в цю картину вносить відсутність в ІТ стандартної кваліфікаційної сітки, яка є в старих галузях промисловості, таких як хімічна або машинобудування. Певне уявлення про посадові обов'язки може дати, наприклад, «Типові посади працівників ІТ–галузі» . Чому певне? Тому, що трактування кваліфікаційних вимог ще залежить від самої компанії – її масштабу і типу виконуваних проектів. Кому не відомо, що за посадою офіс менеджера можуть стояти обов'язки секретарки, що розносить каву на нарадах, диспетчера або секретаря-референта. Різниця, погодьтеся, чимала. А ось оголошення, що просто вразило своєю «креативністю»: Запрошуємо на роботу ЕКСПЕРТІВ з доставки піци.
Додаткову плутанину в питання вносить успішне існування невеликих приватних організацій і вільних підприємців, які займаються розробкою сайтів-візиток, комп'ютерним дизайном, ремонтом комп'ютерів, пишуть мобільні додатки і т.д. Природно, що для таких робіт знання математичних методів або хмарних технологій зайве. Але і для роботи в автосервісі, або у бригаді по ремонту квартир знання з опору матеріалів теж не потрібні. Однак ніхто не дискутує на тему, а чи потрібні вони в машинобудуванні або будівництві.
Для яких робіт потрібна вища освіта, а для яких - ні, наочно можна простежити на прикладі розгляду основних етапів створення складного програмного забезпечення.
На цьому етапі виконується збір вихідних матеріалів, формулюються цілі та завдання проекту, створюється загальна концепція майбутньої системи.
В рамках даного етапу на основі вимог замовника визначається необхідний ступінь автоматизації, виявляються найбільш актуальні для автоматизації бізнес-процеси, проводиться вибір методів і алгоритмів вирішення завдань, обґрунтування доцільності застосування раніше розроблених програм, визначення вимог до технічних засобів.
Рішення, прийняті на цьому етапі, закладають фундамент якості майбутнього проекту:
надійності;
адекватній обробці позаштатних ситуацій;
легкої модернізації;
безпеки;
зручності інтерфейсу користувача.
При аналізі вимог визначаються терміни і вартість розробки ПЗ.
Таким чином, на даному етапі вибираються оптимальні рішення задач замовника і створюється основа для подальшого проектування системи.
Якщо в проекті потрібно рішення нестандартних проектних завдань, наприклад, високі вимоги до точності обчислень, високе навантаження на всі системи, велика географічна розгалуженість і т.д., то виникає необхідність у додатковій дослідній роботі, спрямованій на доопрацювання існуючих або пошук нових рішень.
Проектування системи може містити кілька проміжних етапів в залежності від складності та вимог конкретного проекту.
На даному етапі вибирається необхідна методологія розробки, яка поєднує в собі об'єктну декомпозицію, прийоми представлення фізичної, логічної, а також динамічної та статичної моделей системи.
Під час проектування розробляються проектні рішення щодо вибору платформи реалізації, засобів зберігання даних, визначаються вимоги до інтерфейсу користувача, до апаратного забезпечення, визначається набір організаційних заходів, які необхідні для впровадження ПЗ, а також перелік документів, що регламентують його використання.
Коли технічне рішення знайдено, виконавець приступає до розробки архітектури майбутньої системи. Мета етапу – визначення загальної логічної і фізичної архітектури, яка повністю покриває всі вимоги замовника. При розробці архітектури проводиться уточнення концепції, вимог і попереднього технічного рішення, що дає можливість попередити найбільш небезпечні ризики.
Реалізація може проходити в один або кілька етапів залежно від обсягу та складності проекту.
На початковій стадії реалізації застосовуються експериментування і аналіз, будуються прототипи, як цілої системи, так і її частин з метою поглибленого вивчення проблем і прийняття необхідних проектних рішень. В результаті етапу реалізації з'являється робоча версія продукту.
Коли всі концептуальні рішення на етапі реалізації прийняті, переходять безпосередньо до кодування програмних модулів системи. Вибрані алгоритми записується на мові програмування. На цьому етапі необхідно знання самої мови і середовища розробки, технологій і прийомів написання програмних модулів.
Збірка системи є завершальною частиною реалізації. Розроблені програмні модулі збираються і налаштовуються в єдину систему під контролем системного архітектора, який стежить за реалізацією концепції протягом проекту. Далі виконується комплексне тестування системи.
Тестування тісно пов'язане з такими етапами розробки програмного забезпечення як проектування і реалізація. У систему вбудовуються спеціальні механізми, які дають можливість проводити тестування системи на відповідність вимогам до неї, перевірку оформлення і наявність необхідного пакету документації.
Результатом тестування є усунення всіх недоліків системи і висновок про її якість.
На останньому етапі проводиться встановлення системи, навчання користувачів, і йде експлуатація розробленого програмного забезпечення. Підтримка функціонування ПЗ повинна здійснюватися групою технічної підтримки розробника.
Навіть біглий перегляд цих етапів показує, що вони аналогічні етапам проектування, прийнятим в інших галузях промисловості. І так само, як і в інших галузях, на етапах постановки задачі, проектування, ранньому етапі реалізації проекту необхідні інженерні знання, наступні етапи можуть виконуватися працівниками середньої і молодшої ланки.
Як підсумок – порада тим, хто закінчує середню школу і їх батькам. Спочатку визначиться, чим ви хочете займатися в ІТ. Адже, всі професії по-своєму цікаві і добре оплачувані. Може для когось має сенс після 9-го класу піти до середнього спеціального закладу або закінчити пару спеціальних курсів, декілька років попрацювати за фахом, а потім, якщо усвідомите, що це вам дійсно потрібно, будите поступати до ВНЗ. А, якщо ви вже вступили до ВНЗ, постарайтеся повністю присвятити ці роки засвоєнню тих знань, які дадуть вам в подальшому можливість займати інженерні посади в серйозних компаніях, а не вчитися абияк, потім працювати кодерами і говорити, що в інституті вам «забивали голову непотрібними для роботи науками».
Основні цикли підготовки і освітня программа спеціальності
Спеціальність комп’ютерні науки на кафедрі СП вивчається за освітньою програмою (ОП) «IНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СЕРВIС-ОРIЄНТОВАНІ РОЗПОДIЛЕНІ ОБЧИСЛЮВАННЯ». В основі програми лежать привабливі і дуже популярні в епоху загальної «цифровізації» суспільства ідеї – отримувати програмні, інформаційні, апаратні ресурси як готові послуги (сервіси), будувати складні програмні і програмно-апаратні системи з готових модулів-сервісів, об'єднувати різнорідні бізнес-системи через Інтернет для створення інтелектуального (здатного автоматично приймати рішення на основі аналізу певних подій) інформаційного середовища підприємства, галузі, міста, спільноти тощо.
ОП базується на концепціях сучасної науки про сервіси, новітні Інтернет технології (GRID, хмарні, туманні, суперкомп’ютерні та ін.), методи високопродуктивних обчислень (на основі паралельних і сервіс-орієнтованих архітектур), обробки великих за обсягом даних, штучного інтелекту та машинного навчання, технології організації сховищ даних, взаємодії сервісів та віддалених компонент розподілених систем типу Інтернету речей.
ОП орієнтована на підготовку фахівців до успішної наукової і проектної діяльності в сфері створення, супроводу та використання розподілених інтелектуальних обчислювальних середовищ та комп’ютерних систем на базі сучасних ІТ для інженерної діяльності підприємств і управління бізнесом та комп’ютерного проектування об’єктів штучного оточення людини: проектування архітектури програмних та програмно-апаратних інформаційно-комунікаційних систем та баз даних, створення програмного забезпечення для розподілених інформаційних систем, конфігурування обчислювальної інфраструктури організації з використанням сучасних Інтернет-технологій і управління нею, використання ІТ для наскрізного проектування нових елементів інформаційних систем та їх елементної бази.
Кваліфіковані фахівці, підготовлені за ОП, здатні ефективно підтримувати високу якість інформаційних послуг в різноманітних сферах діяльності людини та вирішувати задачі, що ставить новий виток розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і систем, який називають сьогодні Індустрія 4.0.
Для забезпечення базової підготовки за ОП та формування здатності швидкого самостійного освоєння нових технологій в даній галузі при складанні навчальних планів і програм окремих дисциплін бакалаврського рівня основна увага була приділена наступним напрямам підготовки:
Підготовка з програмування включає розвиток алгоритмічного мислення, засвоєння основних етапів і технологій розробки ПЗ, розповсюджених мов програмування: С, С++, C#, Java, PHP, JS, Python, HTML5 та інші, засобів розробки ПЗ та програмних продуктів: Visual Studio, Eclipse, NetBeans, Intelij IDEA, QT Creator, MPI, Open MP, Wolphram Mathematica, Mathlab, MySQL, Workbech, Active HDL, MaxPlus, Cadence, Allted та ін. Студенти вивчають технології прикладного, системного і мережевого програмування(включаючи Web- програмування і Web-дизайн).
Математична підготовка необхідна для створення моделей об'єктів і процесів інформатизації, які відрізняються різноманітністю використовуваних методів. Тому програма спрямована як на посилену загальну математичну підготовку, так і на засвоєння таких прикладних розділів як обчислювальна математика, математичне програмування, розподілені обчислення,системний аналіз, методи штучного інтелекту та інтелектуальної обробки великих масивів даних.
Технічна підготовка спрямована на отримання базових знань в області апаратних засобів сучасних інформаційних систем, комп'ютерних і телекомунікаційних мереж, методів проектування комп'ютерних систем (від великих інтегральних схем до розподілених інформаційних систем типу Інтернету речей).
Системна підготовка спрямована на вивчення системного і стандартного прикладного програмного забезпеченні (ПЗ комп'ютерних мереж, реляційних і об'єктно-орієнтованих СУБД, виртуальной и дополненной реальности, засобів захисту інформації, технологій віртуалізації, інтерфейсів взаємодії між інформаційними, програмними, апаратними ресурсами та кінцевими користувачами, тощо).
З метою посилення практичної комп'ютерної підготовки майбутніх фахівців майже всі навчальні курси (навіть більшість математичних) підкріплено лабораторними практикумами, які проводяться на базі різноманітних прикладних систем автоматизації: обчислень, програмування, проектування, графіки, документообігу та ін. Студенти також мають можливість ще під час навчання брати участь в реалізації інноваційних проектів, працюючи у спільних з партнерськими фірмами Melexis (Бельгія) і Miratech (Україна) науково-навчальних лабораторіях, отримати досвід супроводу і адміністрування потужної комп’ютерної мережі кафедри СП
Студенти широко залучаються до участі у наукових проектах кафедри, яка є постійним виконавцем Європейських міжнародних науково-технічних програм (7-ої Рамочної Програми ЄС, Рамкової програми ЄС Горизонт 2020), міжнародних програм Українського науково – технологічного центру (УНТЦ), Державних програм України з інформатизації.
На даний час попит на таких фахівців перевищує пропозиції. Областями працевлаштування випускників є вітчизняні та зарубіжні ІТ компанії та наукові центри, які займаються створенням нових перспективних комп’ютерних систем і технологій та інші підприємства по супроводу та обслуговуванню сучасних інформаційних систем і технологічних комплексів. Випускники добре адаптовані до умов роботи за кордоном і навчання в докторантурі українських і зарубіжних вузів. Вони можуть успішно працювати в системних архітекторів, системних аналітиків, системних адміністраторів, системних програмістів, системних інженерів; менеджерів та інших провідних фахівців в інформаційних підрозділах органів державного і муніципального управління, банків, бізнесу, виробництва, соціальної сфери, культури, охорони здоров'я і т.д., в комп'ютерних, провайдерських, телекомунікаційних, IT-компаніях з розробки програмного забезпечення і програмно-апаратних систем.
Після отримання диплома бакалавра комп'ютерних наук кафедра СП пропонує випускникам підготовку за другим рівнем (магістр) і третім рівнем (доктор філософії –PhD). Перелік дисциплін навчального плану можна подивитись тут.
Наші випускники працюють в різних напрямах інформаційних технологій:
Розробка ПЗ і систем: програмісти, Web-дизайнери, розробники інформаційних систем, програмно - апаратних комплексів;
Інформаційний менеджмент: адміністраторами БД, інформаційних систем, ERP-систем;
Підтримка мережевої інфраструктури: адміністраторами локальних і глобальних комп’ютерних мереж;
Автоматизація проектування мікро- і наносистем, системи обробки біо- медичних, фізичних та інших даних.
Багато випускників кафедри працюють в провідних компаніях в області ІТ: IBM, Oracle, Google, Miratech, Samsung, EPAM, Luxoft, GlobalLogic, Melexis, МТС, Київстар, Melexis та інших.
Хоча «комп’ютерні науки», так само як і «системний аналіз», спрямовані на дослідження складних систем, але головною метою системного аналізу є прийняття рішень на підставі математичних методів дослідження, а головною метою комп’ютерних наук є використання комп’ютерних засобів для розв’язання задач дослідження або проектування. Тому вимоги і обсяг загальної математичної підготовки майбутніх системних аналітиків і комп’ютерників принципово різні. Для системних аналітиків вимоги значно жорсткіші, комп’ютерникам з достатньою для вступу математичною базою лякатися не варто.
В ІПСА зі спеціальності «комп’ютерні науки»:
кафедра СП пропонує освітню програму: «Інтелектуальні сервiс-орiєнтовані розподiлені обчислювання»; кафедра ММСА пропонує освітню програму: «Системи штучного інтелекту».
Спеціалізація кафедри ММСА відрізняється потужною математичною складовою, яка необхідна для побудови складних математичних моделей предметної області.
Спеціалізація кафедри СП в першу чергу спрямована на оволодіння сучасними інформаційними технологіями для проектування складних розподілених систем широкого призначення.
При вступі на 1-й курс майбутні студенти у відбірковій комісії вказують пріоритети бажаних освітніх програм для орієнтовного розподілу на групи. За новими правилами, всі групи однієї спеціальності перший рік будуть навчатися за спільною програмою. Математику читають викладачі ММСА, програмування – викладачі СП. Після закінчення 1-го курсу студенти знову заповнять заяви з пріоритетами освітніх програм. Після чого на конкурсній основі (за результатами навчання) відбудеться остаточний розподіл на групи за освітніми програмами.
Загалом, це складно через відмінність у навчальних програмах спеціальностей, що полягає у різниці в математичній підготовці при переході з комп’ютерних наук на системний аналіз і в підготовці з програмування при переході з системного аналізу на комп’ютерні науки. Окремі випадки переходу з однієї спеціальності на іншу можливі при гарній успішності студента і складанні ним академічної різниці. Але краще вдумливо обирати спеціальність при вступі.
Має. У людей, які хочуть зв’язати своє професійне майбутнє з математикою і з комп’ютерними технологіями, зазвичай різні психологічні прихильності. Досвід показує, що тим, хто орієнтувався на системний аналіз, а потрапив на комп’ютерні науки, або захоплювався комп’ютерними технологіями, а потом вирішив, що має достатньо балів для системного аналізу, потім навчатись важко. Тому краще одразу вибирати напрямок згідно своїх вподобань і попередньої підготовки.
Це бажано, причому не має значення мова програмування. Досвід показує, що студентам, у яких зовсім не було програмування у школі, потрібен певний час на здолання психологічного бар’єру. Але, якщо такої підготовки у вас немає, то відступати не слід. Все одно, навчання програмуванню за програмою починається з нуля. Головне – бажання навчитися, а в цьому вам завжди допоможуть як викладачі, так і студенти старших курсів, які спеціально для таких першокурсників проводять додаткові практичні заняття.
Нарис про наукову школу "Комп’ютерне проектування в інформаційному середовищі Іnternet і Грід"
Створена у 70-х роках минулого століття на факультеті електроніки НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Засновники: проф., д.т.н. Сигорський Віталій Петрович, Заслужений діяч науки і техніки України, і проф., д.т.н.Петренко Анатолій Іванович, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України.
Віталій Петрович Сигорский (1922 - 2007) - радянський і український фізик-електронщик, доктор технічних наук (1959), професор Київського політехнічного інституту. Сигорский В.П. опублікував 375 наукових праць, у тому числі 24 монографії і учбових посібники, частина з яких були видані за кордоном. Серед них "Загальна теорія чотириполюсника", "Методи аналізу електричних схем з багатополюсними елементами", "Аналіз електронних схем", "Багатозначні елементи дискретної техніки"9 колектив авторів), "Матриці і графи в електроніці", "Алгоритми аналізу електронних схем", "Основи теорії електронних схем"(в співавторстві з Петренко А.І.), , "Математичний апарат інженера". Їм підготовлено 30 кандидатів і 9 докторів технічних наук.
Петренко Анатолій Іванович ( р.н.1935) – визнаний в країні і світі вчений у галузі систем автоматизованого проектування та суперкомп'ютерних обчислень,зав.кафедри системного проектування НТУУ «КПІ». Петренко А.І. підготував 52 кандидатів та 6 докторів технічних наук, має 44 винаходи і 2 патенти, опублікував 460 наукових робіт, в тому числі 29 монографій, підручників та учбових посібників. Серед них “Algorithmic analysis of electronic circuits”(США,1975), "Основи теорії електронних схем" (в співавторстві з Сигорським В.П.), "Основи автоматизованого проектування”, "Основи побудови САПР”, „ALLTED” - a Computer-Aided Engineering System for Electronic Circuit Design”(колектив авторів, Австралія, 1997), “Basics of Electronic Circuits Computer - Aided Design”(Корея, 2000), ”Чисельні методи в інформатиці”( в співавторстві з Фельдманом Л.П., Дмитрієвою О.А.), “Вступ до Grid технологій в науці і освіті “, “Семантичний грід в науці і освіті” ( в співавторстві з Булахом Б.В., Хондаром В.С. ),”Практикум з грід-технологій” (в співавторстві з Свістуновим С.Я., Кисельовим Г.Д.).
Відомі представники наукової школи
За період існування школи підготовлено 89 кандидатських і 16 докторських дисертацій. Серед представників школи професори НТУУ «КПІ»: Калніболотський Ю.М., Молчанов О.О., Денбновецький С.В., Абакумов В.Г., Сліпченко В.Г., Глоба Л.С., Рогоза В.С., Лук’яненко С.О., Тимофеєв В.І. ; професори, що працюють за кордоном: Тетельбаум О.Я.,Чкалов В.В., та багато інших.
Основні досягнення наукової школи
Наукова школа КПІ з комп’ютеризації проектування була одним з головних засновників у країні нового напрямку в інформатиці, пов’язаного з створенням систем автоматизованого проектування, організації колективного проектування в інтелектуальному середовищі Грід,одним з організаторів підготовки спеціалістів у цій галузі.
Були запропоновані, досліджені та запроваджені новітні методи моделювання і оптимізації гетерогених нелінійних технічних об’єктів, методологія та принципи організації програмно-технічних розподілених комплексів, організація колективного проектування в інтелектуальному середовищі Грід, засобів автоматизованого проектування та їх адаптації до реальних завдань різних класів та інше.
Приклад складання маршруту проектування в міждисциплінарному комплексі WEB-ALLTED, функціонуючому в грід- середовищі
Створена вітчизняна українська система схемотехнічного проектування технічних систем NetALLTED (ALL Technology Designer) , складовими яких можуть бути електронні блоки, механічні, гідравлічні, пневматичні, електромагнітні підсистеми. Система побудована на оригінальних чисельних алгоритмах, які у своїй більшості маловідомих західним користувачам, і тим вигідно відрізняється від існуючих західних аналогів, таких як Pspice (Microsim Corp. США), Saber (Analogy Corp. США). Система реалізована в середовищі Грід і дозволяє об'єднувати роботу декількох груп фахівців для розв'язання задач на різних етапах проектування.
Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи
Наукова школа НТУУ «КПІ» з компютеризації проектування сьогодні відома своїми вагомими здобутками в галузі грід-технологій і їх впровадження в Україні, зокрема, для потреб автоматизованого проектування. Сьогодні виконується один з найбільших в країні грід-проектів з цільової Державної програми «Впровадження грід-технологій в Україні в2009-2013 роках», а саме: „Міждисциплінарний комплекс оптимального математичного моделювання в грід-середовищі з автоматичним формуванням і вирішенням рівнянь відповідних математичних моделей” (проект НТР № ДП/310-2011), який задовольняє потреби широкого кола науковців в засобах математичного моделювання і обчислювальної підтримки наукових досліджень.
Місце у світовій науці
Українська школа з комп’ютеризації проектування визнана у світі. Про це свідчить переклад і видання у США, Болгарії, Австралії і Кореї 4-х монографій, підготовлених представниками наукової школи; запрошення представників школи в 2010 році до участі в проекті FP7-PEOPLE-2010- IRSES “ Developing Multidomain MEMS Models for Educational Purposes (EduMEMS)” з Європейської Рамочної Програми FW7 (партнери Франція, Бельгія, Польща); виконання прямих багаторічних контрактів з фірмами Intel (1992- 2002 роки), General Electric (2001), IBM (2008), Panasonic (2006); Sаmsung (з 2008); запрошення проф.Петренка А. І. для проведення наукових семінарів і читання лекцій до California University (Berkeley,USA, 1976), Michigan State University (USA, 1991),Concordia University (Montreal, Canada, 1993), New Jersey Institute of Technology (USA, 1995), Hong Kong University (1997), Sun-Moon University (Korea, 1998), Pohang University of Science and Technology (Korea, 2000), Магденбурського (2003) і Ільменау (2009) університетів Німеччини; обрання проф. Петренка А.І. анд’юнкт-професором Мічіганського Державного Університету(США, 1994 ), Почесним професором Середньо-Південного Університету Китаю (2001), почесним членом (Fellow) Інституту електро-інженерів (IEE).
Проф. А.І.Петренко (зліва) на міжнародній виставці СеВІТ-09
Випускники кафедри СП – це фахівці широкого профілю, що володіють комплексними знаннями в області обчислювальної математики і алгоритмізації, програмування і комп'ютерної графіки, баз даних і штучного інтелекту, архітектури комп'ютерів і комп'ютерних мереж. Основним призначенням таких фахівців є проектування і експлуатація складних програмних і програмно-апаратних інформаційних систем різного призначення, що потребує чіткого розуміння взаємодії їх математичного, програмного і апаратного забезпечення.
Разом з тим, системне мислення і ґрунтовна підготовка в галузі комп’ютерних наук, наявність навиків використання сучасних мережевих інформаційних технологій дозволяють випускнику легко спеціалізуватися у різних галузях інформаційних технологій, змінювати напрямки своєї діяльності, працювати в різних організаціях і установах.
Роль навчання у кар'єрному зростаннi IT спецiалiста
Наші випускники працюють архітекторами програмного і апаратного забезпечення інформаційних систем, керівниками проектів, програмістами, аналітиками комп’ютерних систем, адміністраторами комп’ютерних мереж, баз даних тощо, перерахувати все досить важко, але можна виділити декілька основних напрямів діяльності і працевлаштування випускників.
Основні напрями діяльності випускників
Комп’ютерні інформаційні системи:
Проектування комп’ютерних інформаційних систем
Системна інтеграція засобів обчислювальної техніки і програмного забезпечення, проектування Інтернет-застосувань та сервісів
Системна інтеграція рішень у суміжних областях знань
Адміністрування і супроводження складних програмно-апаратних систем
Прикладне програмне забезпечення:
Розробка прикладного програмного забезпечення комп’ютерних інформаційних систем
Веб-програмування та веб-дизайн
Розробка програмного інтерфейсу та візуальних компонентів програмного забезпечення
Інтеграція програмного забезпечення
Супроводження програмного забезпечення
Оцінка якості і тестування програмного забезпечення
Бази даних і знань:
Проектування баз даних і знать
Адміністрування та супроводження баз даних
Проектування систем штучного інтелекту
Адміністрування та супроводження систем штучного інтелекту
Інтелектуальний аналіз і обробка даних
Підтримка мережевої інфраструктури:
Адміністрування комп’ютерних мереж
Експлуатація і супроводження комп’ютерних мереж
Супроводження системного програмного забезпечення комп’ютерних інформаційних систем
Організація захисту комп’ютерних мереж
Інформаційний менеджмент:
Управління проектами
Менеджмент інформаційних технологій
Менеджмент інформаційних систем
Менеджмент баз даних і знань
Менеджмент систем управління підприємством
Системи автоматизованого проектування:
Автоматизація проектування комп'ютерних систем, у тому числі мікропроцесорних систем та їх елементів
Автоматизація проектування систем обробки біомедичних, фізичних та інших даних
Моделювання та прогнозування бізнес-процесів
Формалізація предметних областей при створенні автоматизованих систем
Моделювання об’єктів та процесів автоматизації в комп’ютерних інформаційних системах
Динаміка росту ІT-ринку праці в України
Дослідження показують, що з ростом науково-технічного прогресу зростає автоматизація праці. Щоб отримати роботу в майбутньому, людині потрібно своєчасно освоювати новий інструментарій, шукати нестандартні рішення, працювати в тій сфері, де найбільше цінується творчий і науковий підхід.
Інженер — це, напевно, одна з найбільш затребуваних професій майбутнього. Найбільші ІТ-компанії світу вже закладають у свої стратегії популяризацію програмування та інженерії. https://nazarabotki.info/200-vyzhit-v-epohu-tehnologicheskoi-revolyucii.html
Відповідаючи на чисельні запитання абітурієнтів і їх батьків, ми зібрали певну інформацію щодо посад і орієнтовних заробітних плат за цими напрямами.
Розробники (software — SW, hardware — HW Developer або Engeneer). У рамках цього напрямку існують такі посади, як молодші (Junior), провідні (Middle), старші інженери (Senior), керівники проектів (Principal).
Молодші інженери — студенти старших курсів (починаючи з III курсу) провідних технічних вузів по SW-, ІТ-, АСУ-спеціальностям. Вони залучені в “чорнову” роботу відділу: відладка коду (debugging), робота з “старим” кодом (портування), виправлення помилок (bug-fixing). Така робота — це прекрасна можливість для молодих фахівців набути той самий необхідного досвіду, який буде стартовим майданчиком в подальшому зростанні.
Зарплата у таких фахівців, наприклад у Києві, може складати від 100—200 доларів (студенти III курсу, неповний робочий день) до 1000—1300 доларів (студенти V—VI курсів у західних SW-центрах).
Програмісти і інженери з програмного забезпечення — спеціалісти, які складають більшу частину персоналу будь-якої компанії з розробки програмного забезпечення. Крім розробників у проектуванні беруть безпосередню участь Бізнес Аналітики, які не мають нічого спільного з системними аналітиками, а займаються збиранням і формулюванням вимог до відповідного ПЗ; а також Інженери з якості (QA Engineer - тестувальники ). При цьому на 10 розробників ПЗ доводиться до 5 інженерів з якості. Портрет такого спеціаліста: випускник одного з технічних вузів з досвідом роботи близько 3—5 років. Такі спеціалісти залучені до основні проекти компанії: продуктові рішення, системні розробки, офшорні розробки (в залежності від специфіки компанії).
Фахівців з досвідом роботи від 5 років, як правило, запрошують на позицію провідних (старших) інженерів. Такі фахівці володіють достатньою експертизою, щоб бути технічними “гуру” проекту, знати тонкощі реалізації SW/HW-рішення, брати участь в створенні архітектури, написанні тестових завдань і сценаріїв (стосовно відділів забезпечення якості). Часто у таких фахівців є 2—5 співробітників в прямому підпорядкуванні, що беруть участь в сумісному написанні кодовій частині.
До позиції провідного (старшого) інженера дуже близька позиція керівника відділу (Team Leader -TL). Відмінність по позиціях — лише в числі підлеглих: як правило, у керівника відділу в підпорядкуванні від 5 до 20 фахівців. Часто керівник відділу також залучений в розробки.
Керівник проекту(Project Manager) — це одна з ключових позицій в компанії. Керівник займається веденням проектів, відстежує терміни, веде переговори із замовниками і зарубіжними колегами. Безпосередньо написанням коду або тестуванням керівник проекту вже не займається, але може бути залучений в процес обговорення архітектурних особливостей коду.
Доходи керівників проектів можуть бути дуже разными — в основному це залежить від масштабу проекту. 2200—2500 доларів у українських і невеликих західних офшорах, до 5000 і більш в провідних західних центрах.
В рамках Інформаційного менеджменту і мережевого адміністрування зайняті: фахівець служби технічної підтримки (Helpdesk), системний адміністратор, провідний системний адміністратор, IT-менеджер, IT-директор.
Фахівець служби технічної підтримки (helpdesk) — початкова позиція, ці фахівці працюють з UNIX і іншими мережами, серверами, внутрішніми корпоративними IT-системами. Основні обов'язки фахівця технічної підтримки (helpdesk) — консультації користувачів по питаннях інформаційних технологій, вирішення проблем користувачів, пов'язаних з експлуатацією офісної техніки, а також початкове адміністрування мережі. Зарплата залежить від наявності вищої освіти і знання англійської мови
Системний адміністратор головним чином займається адмініструванням мережі компанії. Системний адміністратор може працювати як в рамках IT-відділу компанії, так і один. Залежно від цього різняться обов'язки: якщо системний адміністратор один, то він суміщає в собі і функції helpdesk, і багато що інше.
Зарплата системних адміністраторів, наприклад, у Києві, коливається від 1200 до 3500 доларів: зарплата системного адміністратора з досвідом роботи 1—2 року, початковими навиками адміністрування Windows, із знанням англійського або без складе від 1200 до 2000 доларів. Системний адміністратор з досвідом роботи 2—4 року отримуватиме вже 2000 — 2500 доларів. UNIX-администратор (із знанням англійського) отримуватиме до 3500 доларів.
IT-менеджер управляє IT- відділом. Він веде весь документообіг IT-відділу, відповідає за впровадження нових IT-політик: політики безпеки, стан корпоративної інформаційної системи (ERP - Enterprise Resource Planning), впровадження новітніх систем автоматизованого проектування і іншого прикладного і системного ПЗ, яким користуються співробітники компанії у своїй безпосередній роботі. Зарплата такого фахівця залежить від масштабу компанії і кількості людей в підпорядкуванні.
IT-директор (директор департаменту IT) несе відповідальність за IT-відділ всієї компанії, яка може бути досить великою і розгалуженою. У підпорядкуванні у IT-директора може бути від 10 до 50 чоловік, а заробітна плата варіюється залежно від масштабу компанії і зон відповідальності.
До даної категорії IT-фахівців можна віднести і бізнес-аналітика. Бізнес-аналітик — сполучна ланка між бізнесом і IT. У обов'язку бізнес-аналітика входить дослідження, опис і моделювання бизнес-процессов компанії і їх коректування у зв'язку з впровадженням і підтримкою ERP-системи.
Окремо можна виділити категорію консультантів по впровадженню систем і сервісів: ERP- систем, САПР – систем, систем інформаційної безпеки і спостереження тощо (виробництва як крупних західних, російських або українських компаній, так і розроблених на замовлення), підключення до сервісів провайдерських компаній, таких як хмарні сховища даних, хмарні обчислювальні ресурси (від всесвітньо відомих: IBM, HP, Amazon AWS and Rackspace і вітчизняних компаній) та інше.
Попит на IT-спеціалістів, без яких сьогодні не обходиться жодна компанія, росте постійно. Одним із найпопулярніших напрямків в області інформаційних технологій (ІТ) є «Комп’ютерні науки». Цей напрямок спрямований на активне використовування комп'ютерів в науці, техніці, бізнесі, комунікаціях і розвагах, охороні здоров'я і багатьох інших видах людської діяльності шляхом розробки алгоритмічного, програмного забезпечення та програмно-апаратних систем для широкого кола практичних застосувань.
Комп’ютерні науки надають величезні можливості для успішної кар'єри, а ті, хто працює в цій області, грають ключову роль у формуванні сучасного інформаційного суспільства. Важливо те, що галузь комп’ютерних наук і інформаційних технологій у всьому світі привертає самих здатних студентів з різних верств населення, що, у свою чергу, дозволяє підготувати з них знаючих і відповідальних професіоналів, вчених і інженерів.
Тільки у НТУУ «КПІ» 8 кафедр на п’яти різних факультетах з 2016 року будуть проводити набір абітурієнтів на згальну спеціальність «Комп’ютерні науки». Але, забезпечуючи певний обсяг базових знань і умінь загальної спеціальності, освітні програми різних кафедр, факультетів і ВНЗ суттєво відрізняються між собою професіональною складовою, яка визначається у спеціалізаціях підготовки. Спеціалізації визначають область застосування комп’ютерних наук і інформаційних технологій. Також відмінності у освітньо-наукових програмах багато в чому зумовлені традиціями наукових шкіл, досвідом викладачів і наукових співробітників різних кафедр, їх виробничими зв’язками з ІТ фірмами тощо.
Основи професійної підготовки майбутнього фахівця закладаються в рамках першого етапу (бакалаврської підготовки). Повний обсяг знань і умінь випускника за спеціалізацією забезпечується другим етапом (магістерської підготовки) і третім етапом (підготовки докторів філософії – PhD).
Тому вибираючи ВНЗ, факультет і кафедру для навчання, необхідно враховувати, як в освітньо-наукових програмах і планах вибраної Вами спеціалізації відображені тенденції розвитку самих ІТ-технологій і їх вплив на ІТ професії. Чи отримаєте Ви під час навчання в університеті достатні знання з новітніх технологій, що тільки зараз впроваджуються? Чи буде Ви в змозі плідно працювати з ІТ- технологіями майбутнього?
Основні тенденції розвитку ІТ- технологій
Інформаційні технології дуже швидко розвиваються. З кожним днем вони проникають у нові області виробництва, науки, управління, соціального і приватного життя.
Можна виділити декілька тенденцій, що характеризують прогрес у розвитку засобів ІТ:
Зростання точності вимірів при спостереженнях та експериментах і досконалість процедур моделювання вже зараз вимагає одночасної обробку петабайтних наборів даних (петабайт = 1015 байт), що потребує розроблення інтелектуальних методів організації даних для скорочення об'єму пошуку, паралельної обробки і доступу до даних при виконанні пошуку у величезних наборах.
Переконливими прикладами джерел таких даних є Великий Андронний Коллайдер в ЦЕРН, який виробляє близько 10 Петабайт необроблених даних у рік в галузі фізики високих енергій; новітній телескопу (Large Synoptic Survey Telescope ) з міжнародного проекту Sloan Digital Sky Survey, за допомогою якого досліджується спектр зірок на хвилях за межами видимого спектру; проект GEOSS (Global Earth Observation System of Systems), який базується на використанні супутникових даних для багатьох галузей господарства: прогнозування погоди і врожаїв, спостереження змін клімату і екологічного стану, розповсюдження стихійних лих (поводів, пожарів, засухи) і т.д.
Хмарні технології реалізують мережеві послуги, які надають користувачу доступ до ресурсів розподіленої обчислювальної інфраструктури (серверів, сховищ даних, додатків і сервісів, мережевого обладнання). За допомогою зручного інтерфейсу користувач може через Web браузер швидко вибирати і налаштовувати потрібні програми і обладнання з мінімальною взаємодією з постачальниками послуг. Хмарна обчислювальна модель забезпечує значну економію витрат, пов’язаних із зростаючим використанням ІТ.
Сучасна електронна наука (е-наука ) базується на обробці потенційно величезних обсягів інформації незалежно від місць знаходження сховищ даних і потребує виконання великого об'єму складних обчислень при забезпеченні зручного спілкування і співпраці вчених під час досліджень.
Програмне забезпечення і апаратні засоби, які забезпечують попереднє оброблення, архівацію і збереження, пошук і всебічну інтелектуальну обробку даних, мають бути настільки потужними, що задовольнити ці потреби можна лише об’єднавшиі скоординувавши мережеві і обчислювальні ресурси різних організацій і країн. Саме цій меті слугують грід-технології, які дозволяють для вирішення певної задачі об’єднати розподілені ресурси (комп'ютери, сховища даних, додатки, прилади, тощо) в єдине віртуальне обчислювальне середовище.
В сучасному цифровому світі поширюється використання природних засобів взаємодії людей і об'єктів. Це може бути звичайна мова, як при керуванні комп’ютером ІВМ «Watson», або мова жестів (положення тіла, рухи рук, енцефалограма, тощо), щоб не тільки керувати пристроєм, але виказати свою емоцію, настрій, відношення і увагу (Multimodal Human computer interaction).
З технічних пристроїв для інформаційного доступу найбільша увага приділяється тим, що завжди є під рукою у користувача, наприклад персональним мобільним пристрям
Сервісно-орієнтована архітектура програмного забезпечення (SOA) розглядає програмні компоненти як готові сервіси, з яких процедурою композиції можна за бажанням користувача складати прикладні додатки оброблення даних. Сервіси пропонуються постачальниками послуг Інтернет, які їх реалізують, надають їхні описи та підтримку. Серед головних принципів SOA виділяють наступні: максимальне повторне використання, модульність, здатність до поєднання (композиції), функціональна сумісність, відповідність стандартам.
Даний підхід з одного боку дозволяє швидко і дешево створювати прикладні застосування, а з іншого боку може надати універсальні механізми взаємодії різнорідних складних систем і ресурсів глобального інформаційного простору, що зробить екзамасштабне розподілене середовище дійсно "відкритим".
Масштаб, складність і взаємозалежність сучасних систем послуг (сервісів) у зв'язку з глобалізацією, демографічними змінами та технологічними розробками досягли безпрецедентного рівня. У найбільш розвинених країнах більше 70% доходу формується індустрією послуг, в якій зайнято сьогодні (за інформацією Міжнародної організація праці) більше половини людства. Глобальність економіки вимагає від компаній інтеграції бізнесу з партнерами. Інтеграції також потребує велика кількість інформаційних систем і додатків в рамках одного підприємства або декількох підприємств, які об'єднуються у партнерський ланцюжок. Для ефективної організації такої взаємодії необхідний продуманий вибір архітектури систем сервісів.
Індустрія послуг сьогодні потребує створення своєї наукової бази, розроблення методики i інструментарію для побудови систем сервісів, розгортання підготовки відповідних кадрiв, спроможних забезпечити подальше поширення i зміцнення індустрії послуг.
Врахування досвіду аналогічних вітчизняних та іноземних навчальних програм
Кафедра Системного Проектування готує фахівців до успішної професійної кар’єри в
сучасному суспільстві, в якому інформація і знання – це центральні чинники в рамках
спеціальності 122-«комп’ютерні науки». за освітньою програмою (ОП) «Iнтелектуальнi
сервiс-орiєнтованi розподiленi обчислювання».
За минулий короткий термін – близько п’яти років – новий напрям з сервіс-орієнтованих
обчислень і архітектур набув широкого поширення в провідних університетах світу. Деякі з
них зайняли лідируючі позиції в дослідженнях і привнесли інноваційне бачення науки про
сервіси як нової дисципліни. До таких університетів відносяться: Берклі (Каліфорнія),
Карнегі Мелон, Технологічний Інститут штату Джорджія, Массачусетський технологічний
(всі США) Інститут Фраунгофера, Університет Карлштад (ФРН), університет Цинги Хуа
(Тайвань), університет Кента (Великобританія). Сьогодні відомі 102-і такі навчальні
програми по всьому світу ( 88 магістерських та 14 бакалаврських) з підготовки
адаптивних новаторів сервісного керівництва наукою та економікою в 250 університетах
світу 50-ти країн. Серйозний розвиток викладання нової науки отримало в Чехії та
Угорщині. Деякі з перерахованих вузів розміщують на своїх сайтах матеріали, пов’язані з
викладанням окремих дисциплін.
В Україні вітчизняних альтернатив для освітньої програмі «Iнтелектуальнi сервiс-
орiєнтованi розподiленi обчислювання» поки немає. Серед множини існуючих
навчальних іноземних програм в залежності від специфіки країни і вимог національної
економіки наголос робиться на різні аспекти підготовки: дехто посилює ІТ підготовку, інші
– підготовку з бізнесу і менеджменту. При розробці ОП «Iнтелектуальнi сервiс-
орiєнтованi розподiленi обчислювання» вивчалися і порівнювалися програми
підготовки магістрів і PhD з інженерії сервісів, що реалізовані в університеті Павіа (Pavia
University, Італія) в співпраці з Харбінським технологічним інститутом (Harbin Institute of
Technology, Китай), а також інші подібні освітні програми, зведені в табл.1:
Таблиця 1. Приклади зарубіжних університетів і їх освітніх програм
№
Університет
Програма
1
University of Cambridge
CS: SE 9, CS230;
2
University of Oxford
CS: Service Oriented Architecture;
3
Royal Instutute of Technology Stockholm
Component and Service Oriented Information Systems
4
TU Wien
Web-Service Engineering
5
ETH Zurich
Enterprise Application Integration (Middleware)
6
MIT
Foundations of Software Engineering
7
Stanford
Web Services for Effective e-Business Applications
8
Berkely
Service-Oriented Computing
ОП «Iнтелектуальнi сервiс-орiєнтованi розподiленi обчислювання» за змістом і
структурою наближається до ОП «Service Oriented Architecture» (Oxford і Cambridge, UK)
та ОП «International Master in Service Engineering» (програма Erasmus Mundus в University
of Tilburg (Netherlands), the University of Stuttgart (Germany) and University of Crete (Greece).
Особливості програми підготовки бакалаврів
1. Навчальна програма підготовки бакалаврів базується на міжнародних стандартах, які підготовлені спільно міжнародними Асоціацією з Обчислень, Асоціацією з Інформаційних Систем і Комп’ютерним Співтовариством, і містить уніфікований перелік рекомендованих базових дисциплін і їх основних розділів. Це гарантує студентам можливість вибирати для продовження освіти на магістерському рівні інші спеціалізації в різних університетах світу, де реалізовані подібні навчальні програми.
2. За рахунок дисциплін професійної складової кафедра СП пропонує студентам гармонійне поєднання базових курсів з комп’ютерних наук і курсів, які віддзеркалюють перспективні напрями розвитку ІТ- технологій. Плідна міжнародна співпраця сприяла створенню на кафедрі СП потужної сучасної матеріально-технічної бази для досліджень і навчання.
3.Навчальний план бакалаврської підготовки пропонує студентам збалансоване поєднання курсів з комп’ютерних наук, обчислювальної математики, штучного інтелекту і програмно-апаратних платформ. З точки зору комп’ютерних наук акцент робиться на програмне забезпечення, програмування, алгоритмізацію та логіку. Курси з обчислювальної математики розроблені так, щоб студенти могли опанувати і далі застосовувати сучасні програмні засоби математичних обчислень, включаючи виконання паралельних обчислень. Штучний інтелект дозволяє їм робити різні висновки в залежності від доступних знань і уміти приймити рішення. Вивчення складних програмно-апаратних платформ дозволяє набути навички проводити розроблення сучасних складних комп’ютерних систем «під ключ».
Можливості професійно - наукової підготовки під час навчання
Участь у наукових проектах кафедри дає студентам можливість отримувати практичні навички побудови і підтримки складних комп'ютерних систем та їх програмного забезпечення ще під час навчання.
Кафедра СП є постійним виконавцем Європейських міжнародних науково-технічних програм (7-ої Рамочної Програми ЄС, Рамкової програми ЄС Горизонт 2020), міжнародних програм Українського науково – технологічного центру (УНТЦ), Державних програм України з інформатизації, прямих контрактів з рядом провідних зарубіжних фірм (Samsung, Motorola, IHP, Melexis, Panasonic, IBM).
На кафедрі функціонують дві спільні з партнерами науково-навчальні лабораторії КПІ-Мелексіс (Бельгія) і ІПСА-Miratech (Україна).
інформаційних та телекомунікаційних технологіях для колективного проектування в середовищі Іnternet ( розподілені інтелектуальні середовища, сервісно-орієнтовані архітектури, новітні обчислювальні паралельні алгоритми і програми, семантичні і агентні грід- технології, об’єднання грід- і веб- сервісів, веб- дизайн і веб- програмування, Data Mining - інженерія знань . Приклад унікальної розробки міждисциплінарного програмного комплексу математичного моделювання в середовищі Грід, що немає зарубіжних аналогів, приведений на сайті кафедри;
автоматизованому проектуванні мікросистем (як елементної бази ІТ) і їх ПЗ.
Можливості професійно - практичної підготовки під час навчання
Спробувати свої сили у різних напрямах професійної діяльності і придбати досвід практичної роботи під час навчання студенти можуть, працюючи у структурах, які очолюють або, з якими співпрацюють викладачі кафедри СП.
1. Науково-дослідний відділ «Інформаційні ресурси» Інституту прикладного системного аналізу НАНУ (участь в виконанні виконання тематичних наукових робіт за Державними програмами)
2.Відділ обслуговування і адміністрування потужної комп’ютерної мережі кафедри, яка об’єднує декілька віддалених установ кафедри у різних районах Києва швидкісною магістраллю, включає понад 160 комп’ютерів, має широкосмугове підключення до Інтернет, мережі КПІ, Грід- інфраструктури України (об’єднання 26-ти суперкомп'юрів академічних інститутів і університетів).
3. Центр суперкомп’ютерних обчислень НТУУ”КПІ”, де функціонує найпотужніший в Україні кластер (обслуговування і виконання тематичних проектних робіт).
4. Центр розвитку і підтримки сайту КПІ (Web-програмування, збір статистики).
5. Тематична група з проекту FP7-PEOPLE-2010-IRSES “ Developing Multidomain MEMS Models forEducational Purposes (EduMEMS)”, з Європейської Рамочної Програми FW7, яка передбачає тривале (до місяця) стажування в лабораторіях партнерів з Франції, Бельгії, Польщі.
6. Спільна з фірмою Meleхis (Бельгія) навчально - дослідна лабораторія з проектування ВІС, що спрямована для підготовки фахівців під потреби фірми і компаній мікроелектроніки. Щорічно за спеціальною програмою комп’ютерного проектування інтегральних схем навчаються 10-12 студентів, вибраних за конкурсом серед студентів ІПСА,ФЕЛ і РТФ. Їх розрахункові і курсові проекти пов’язані з тематикою фірми. Студенти отримують від фірми додаткові стипендії і щорічно здають заліки, які приймають працівники фірми. Після успішного завершення такого навчання студенти працевлаштовуються на фірмі.
7. Співробітництво з німецькою компанією IHP (Innovation for High Performance) Франкфурт (Одер), яке дає можливість кафедрі готувати фахівців з проектування мікросхем на сучасній технологічній базі (0.25 мкм), відсутній в Україні. Проектування мікросхем на замовлення IHP ведеться на кафедрі за технологічними нормами, переданими IHP, з використанням найсучасніших систем проектування, а їх наступне виготовлення відбувається в Німеччині. Здійснюється стажування магістрів кафедри в IHP з можливістю продовжити навчання на ступень «доктора філософії» у Котбуському університеті.
8. Співробітництво з міжнародною організацією EUROPRACTICE (Англія). Кафедра отримує для проведення навчання та науково-дослідних робіт сучасне програмне забезпечення для автоматизованого проектування інтегральних схем (САПР Cadence, 32 ліцензії), при чому щорічну вартість ліцензій сплачують компанії Meleхis і IHP.
9.Студентський проект зі створення приватної обчислювальної хмари кафедрі з серверів і мережевого обладнання,переданого кафедрі безкоштовно компанією МТС, хоч його вартість сягає за 2 млн.грн.
Попит на випускників кафедри СП
Проблем з працевлаштуванням випускників кафедри просто не існує, навпаки, на кожного випускника припадає по кілька українських та закордонних пропозицій. Потужна фундаментальна підготовка, широка профілізація наших випускників (особливо після закінчення магістерської підготовки) забезпечує їм гнучку професійну адаптацію до соціальних замовлень суспільства. Як показують дослідження, випускники кафедри СП володіють професійними компетенціями, які висувають сьогодні до фахівців в галузі ІТ провідні компанії світу.
Професійні компетенції, за якими фірми і компанії відбирають для себе фахівців ІТ
Без сумніву, вказані вимоги до професійної компетенції ІТ фахівців стануть реаліями і для українських підприємств в найближчі роки, ще до того, як Ви закінчите навчання в університеті.
Західна система освіти сьогодні не в змозі забезпечити ринок ІТ достатньою кількістю висококваліфікованих спеціалістів, тому відомі іноземні фірми готові підтримати їх підготовку в Україні, про це свідчать угоди кафедри з провідними компаніями Melexis (Бельгія), ZMD і IНР (Німеччина), ПроФІКС (Україна) про спільну підготовку фахівців з комп’ютерного проектування, яким пропонуються спеціальні стипендії, можливість стажування і навчання в аспірантурі за кордоном, гарантованого працевлаштування на філіях цих фірм у Києві і безпосередньо за кордоном.
Можна виділити декілька основних напрямів працевлаштування наших випускників:
Розробка ПЗ і систем: програмісти, Web-дизайнери, розробники інформаційних систем, програмно - апаратних комплексів;
Інформаційний менеджмент: адміністратори БД, інформаційних систем, ERP-систем;
Підтримка мережевої інфраструктури: адміністратори локальних і глобальних комп’ютерних мереж;
Комп’ютеризація проектування: проектування мікро- і наносистем, систем обробки біомедичних, фізичних та інших даних.
Багато наших випускників працюють сьогодні аналітиками комп’ютерних систем, керівниками проектів, програмістами, тестувальниками, адміністраторами комп’ютерних мереж, систем сервісів та баз даних в провідних ІТ компаніях: IBM, Oracle, Google, Miratech, Samsung, EPAM, Luxoft, GlobalLogic, Melexis, МТС, Київстар та інших.
Віталий Петрович Сігорський 22.11.1922 – 13.08.2007
Ім’я Сигорського Віталія Петровича є одним з найвизначніших імен в історії кафедри Системного проектування. Сигорський Віталій Петрович був видатним вченим, що стояв у витоків ідеї САПР. Саме під його керуванням протягом 1964-1970 років формувалась кафедра. Кафедра здійснювала підготовку спеціалістів по спеціалізації “електронні пристрої систем управління” спеціальності 0612 (“Промислова електроніка”) у складі однієї академічної групи (25 студентів). Почались і активно проводились дослідження методів і алгоритмів аналізу лінійних електронних схем, перетворювачів графічної інформації для ЕОМ, масштабно-часових перетворювачів сигналів та іншого. У цей час формувався колектив кафедри і створювалися його традиції. Слід відзначити, що це був період, по суті, відродження спеціалізаціїі “Технічної електроніки”, створеної у 1956 р. доц., д.т.н. С.В. Свечніковим на кафедрі “електронних приладів” (сьогодні - академік НАН, директор Інституту напівпровідників). В 1962 р. (після переходу Свечнікова С.В. у НАН України) була створена кафедра “Промислова електроніка” (завідувач доц., к.т.н Руденко С.В.), в складі якої базовий кістяк попередньої спеціалізації (доц. Петренко А.І., доц. Калніболотський Ю.М., ст. викл. Вакуленко Е.М., асс. Денбновецький С.В., асс. Абакумов В.Г., асс. Будняк А.А.) продовжував працювати в галузі сигнальної електроніки і систем керування. Коли до КПІ прийшов проф. Сигорский В.П., відроджена спеціалізація на новій кафедрі у порівняно короткий термін досягла істотних успіхів за усіма напрямками своєї діяльності: навчально-методичної, наукової та організаційно-виховної.
